апрель 2019

Вплив температури культивування на синтез ароматутворюючих сполук та культурально-морфологічні ознаки розвитку Pleurotus ostreatus (jacq.) Р. Kumm.


Власенко Катерина Миколаївна Власенко К. М. , Кузнецова Ольга Віталіївна Кузнецова О. В.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Вплив температури культивування на синтез ароматутворюючих сполук та культурально-морфологічні ознаки розвитку Pleurotus ostreatus (jacq.) Р. Kumm. / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 116-117


Серед всіх фізичних факторів, які впливають на ріст грибів, температура є одним з найважливіших, який підлягає ретельному вивченню [1]. Температура культивування впливає на довжину та діаметр ніжки, розміри шапинки [2].

Мета дослідження – визначення впливу температури культивування на культурально-морфологічні показники росту та запашні властивості  грибів у процесі твердофазного культивування.

Об’єктами дослідження були штами їстівного гриба P. ostreatus (Jacq.) Р. Kumm.: ІВК-549, IBK-551 та ІВК-1535, отримані з колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

Субстратами для отримання плодових тіл були відходи сільського господарства: соняшникове лушпиння та солома ячменю. Підготовку, стерилізацію, інокуляцію субстратів проводили за загальноприйнятими методами [1]. Посівний міцелій отримували на основі зерна ячменю та вносили у кількості 5% від маси субстрату. Після повного заростання міцелієм ємності з субстратами переносили у ростові камери з вологістю 80-90%, освітленістю 150-200 Лк з фотоперіодом 8 годин та різним температурним режимом: 10-12, 13-14, 15-16, 17-18°С. Збирали врожай І та ІІ хвиль плодоносіння. Плодові тіла висушували при 40-45°С у сухожаровій шафі до вологості 8-10%.

Під час дослідження було встановлено певні відмінності у морфології плодових тіл, отриманих за різних температурних режимів. Зокрема, для штаму ІВК-549 спостерігалося видовження ніжки та скручування шапинки при культивуванні за низьких температур (10-12°С), а для штаму ІВК-1535, навпаки, при вирощуванні за високої температури (17-18°С) відбувалася деформація шапинки та спостерігався її нерівний край. Плодові тіла P. ostreatus ІВК-551, культивовані за різних температур, морфологічно суттєво не відрізнялися.

Примордії та плодові тіла найшвидше з’явилися за температури 13-14 та 15-16°С у всіх досліджених штамів на обох субстратах. Найдовші терміни утворення примордіїв (18-19 діб) та плодоносіння (28-29 діб) відзначені при температурі культивування 10-12°С.

Кількість грибних зростків була найбільшою при температурі культивування 10-12°С у всіх варіантах досліду. Для штаму ІВК-549 спостерігалася у 1,3-1,8 раза вища їх кількість порівняно зі зразками, культивованими за вищих температур, для штаму ІВК-551 – у 1,6-2,8 раза, для штаму ІВК-1535 – у 1,5-2,5 раза.

Вихід плодових тіл за субстратом штаму ІВК-549 був у 1,5-2,5 раза вищий за температурних режимів 15-16 та 17-18°С на обох субстратах. Для штаму ІВК-1535 спостерігалася найбільша врожайність при культивуванні за температури 15-16°С на соняшниковому лушпинні та за температури 13-14°С – на соломі ячменю. Вихід плодових тіл за субстратом при вирощу-ванні на соломі ячменю штаму ІВК-551 майже не відрізнявся за різних температур та був у 1,3-1,5 раза вищий при культивуванні на лушпинні соняшника при температурі 15-16 та 17-18°С, ніж при більш низьких температурах. Найнижча врожайність зафіксована при вирощуванні досліджених штамів P. ostreatus за температури 10-12°С у всіх варіантах досліду.

Запашні властивості плодових тіл штамів P. ostreatus визначали методом сенсорного профільного аналізу (згідно ISO 13299:2016). Встановлено, що для всіх досліджуваних зразків інтенсивність грибних та деревних нот була у 1,1-1,5 раза вищою при культивуванні грибів на обох субстратах за температури 15-16°С. Солодкі та квіткові ноти у всіх досліджених штамів були в 1,5-4,6 раза більш вираженими при культивуванні за температурних режимів 15-16 та 17-18°С на лушпинні соняшника, а на соломі ячменю квіткова складова запаху була у 1,1-1,3 раза інтенсивнішою за температур культивування штамів P. ostreatus 10-12°С та 13-14°С. М’ясні ноти запаху плодових тіл були у 1,1-1,7 раза більш вираженими при вирощуванні грибів у середньому діапазоні температур (13-16°С). Рибна складова запаху не відзначена у досліджуваних зразках. Певної залежності інтенсивності кислих та гнильних нот аромату плодових тіл штамів P. ostreatus від температури культивування не спостерігалося.

Таким чином, встановлено, що оптимальним температурним режимом для культурально-морфологічних ознак досліджених штамів є 13-14 та 15-16°С: найбільш короткий термін появи примордіїв, найвища врожайність. Також даний діапазон температур сприяє підвищенню інтенсивності грибних нот у плодових тілах, тобто синтезу ароматутворюючих речовин.

References
  1. Chang S. T., Miles P.G. Mushrooms: cultivation, nutritional value, medicinal effect, and environmental impact. CRC Press LLC, 2004. 451 p.
  2. Bellettini M.B., Fiorda F.A., Maieves H.A., Teixeira G.L., Avila S., Hornung P. S., Junior A. M., Ribani R. H. Factors affecting mushroom Pleurotus spp. Saudi Journal of Biological Sciences. 2016. 24 (1). P. 1-14.
  3. Бухало А.С., Бисько Н.А., Соломко Э.Ф., Билай В.Т. и др. Культивирование съедобных и лекарственных грибов. К.: Чернобыльинтеринформ, 2004. 128 с.