апрель 2017

Дослідження хімічного складу питної води із різних джерел


Задорожня Д. О. , Кочкодан О. Д.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Задорожня Д. О., Кочкодан О. Д. Дослідження хімічного складу питної води із різних джерел / Химия и современные технологии : Метериалы VIII Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2017. – C. 112


Одним із найважливіших завдань держави є безпека питного водопостачання. Якісна питна вода необхідна для підтримання стану здоров’я населення на рівні, що відповідає критеріям цивілізованого суспільства. Основними показниками, які визначають придатність води до споживання, є склад та концентрація домішок, що містяться в ній. Вони не повинні перевищувати встановлені норми відповідно до чинного стандарту на питну воду.

В роботі визначали окремі показники хімічного складу питної води із різних джерел для порівняння її якості. Дослідження проводили із пробами бутильованої, водопровідної та артезіанської води. Визначали такі показники, як величину рН, загальну твердість води, вміст хлоридів Cl та сульфатів SO42-. Величину рН вимірювали рН-метром. Загальну твердість води та вміст сульфатів визначали комплексонометричним методом за допомогою трилону Б, міст хлоридів – титруванням розчином нітрату срібла в присутності індикатора хромату калію. Досліджували бутильовані води «Моршинська», «Оболонська», артезіанські зі свердловин №1 і №2 м. Києва.

Водневий показник води рН визначає характер хімічних та біологічних процесів, що в ній відбуваються. Для питної води оптимальним є рН=6,5-8,5. Твердість води зумовлена наявністю в ній, головним чином, розчинних солей кальцію та магнію. Гранично допустима величина цього показника – 7,0 мг-екв/дм3 .Внаслідок доброї розчинності хлоридів та сульфатів ці йони присутні у всіх досліджуваних водах. Їх вміст у питній воді не повинен перевищувати 500 мг/дм3. Велика кількість хлоридів у воді надає їй гіркувато-солоного присмаку. Підвищений вміст сульфатів у воді небажаний тому, що зумовлює погіршення органолептичних показників води.

Одержані результати показують, що досліджувана вода за вказаними вище показниками відповідає чинним нормативам. Твердість води не перевищує 6,1 мг-екв/дм3. Найбільшою твердістю (4,7 мг-екв/дм3) характеризується артезіанська вода №2, найменшою (2,4 мг-екв/ дм3) – “Моршинська“. Відмінність в хімічному складі артезіанської води №1 і №2 пояснюється різними водоносними джерелами. Стабільність хімічного складу артезіанської води можна оцінити за результатами моніторингу.

Порівняння результатів аналізу досліджуваних зразків артезіанської води з аналогічними даними для проб бутильованої води показує, що за показниками, які визначались у роботі, артезіанська вода з досліджених свердловин практично не відрізняється від природної бутильованої води.