апрель 2019

Естери N-ацетилдегідроамінокислот як регулятори розвитку рослин


Халус Светлана Владиславовна Халус С. В.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Естери N-ацетилдегідроамінокислот як регулятори розвитку рослин / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 118


Раніше показано, що похідні дегідроаспарагінової кислоти (естери, аміди, калієві солі) є ефективними стимуляторами розвитку рослин. Істотним недоліком цих сполук є підвищена здатність до дезамінування в водних розчинах, обумовлена ефективним супряженням аміногрупи з термінальною естерною групою, що призводить до локалізації позитивного заряду на атомі Нітрогену в головній межовій структурі – внутрішньо-молекулярній імонієвій солі. Зменшення схильності похідних дегідроаспа-рагінової кислоти до дезамінування можливо досягти зниженням π-донорної здатності аміногрупи її ацилюванням, але на цей час практично нічого не відомо про рістрегулюючі властивості N-ацильних похідних дегідроамінокислот.

Нами встановлено, що естери N-ацетил-2,3-дегідропохідних аланіна (I), валіна (II), лейцина (III), тирозина (IV), треоніна (V), аспарагі-нової кислоти (VI) та α-амінокоричної кислоти (VII) є більш стійкими до дезамінування в водних розчинах. При скринінгових випробуваннях за методом Т.В.Сєргєєвої на пшениці, вівсі, рисі, кукурудзі, гречці, люцерні, буряках та томатах встановлено, що в концентрації 0,01% досліджувані сполуки практично у всіх випадках являють собою інгібітори розвитку рослин, тоді як при зменшені концентрації до 0,0001% сполуки III, VI та VII є ефективними стимуляторами розвитку кореневої та стеблової систем рослин, а інші сполуки виявляють слабку стимулюючу або інгібуючу активність. При цьому естер N-ацетилдегідроаспарагінової кислоти VI перевищує за стимулюючою дією диметиловий естер аспарагінової кислоти – співвідношення розвитку коріння і стебла при випробуванні на буряку по відношенню до контролю (вода) становить у відсотках 400/263, на вівсі – 343/340, на пшениці – 127/124, на гречці – 119/292, на рисі – 120/119. Висока стимулююча активність спостерігається і для естера N-ацетил-2,3-дегідролейцину III – при випробуванні на вівсі відповідне співвідношення становить 364/330, на пшениці –145/165, на гречці – 152/255, на рисі – 121/122, на кукурудзі – 121/122, на томатах – 180/105. В той же час найближчий його структурний гомолог – естер N-ацетил-2,3-дегідроваліна II – у всіх концентраціях (0,01, 0,001, 0,0001%) на всіх культурах, навіть при використанні в найменшій концентрації, є ретардантом. Таким чином, на основі будови досліджених похідних дегідроамінокислот на цей час неможливо передбачити вектор їх рістрегулюючої активності.

Слід зазначити, що у всіх випадках зменшення концентрації досліджуваної сполуки приводить до зростання рістстимулюючої дії (зменшення інгібуючої дії), що добре узгоджується з загальними властивостями регуляторів розвитку рослин.