апрель 2017

Застосування алюмінієвих коагулянтів для очищення мінералізованих вод


Сердюк О. О. , Трус І. М.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Сердюк О. О., Трус І. М. Застосування алюмінієвих коагулянтів для очищення мінералізованих вод / Химия и современные технологии : Метериалы VIII Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2017. – C. 116-117


Дослідження в сфері методів очистки шахтних вод актуальні на сьогодні, адже на 1 тону добутого вугілля приходиться близько 3 м3 води [1]. Причому ці води характеризуються підвищеною кислотністю та великою концентрацією солей та сульфат-іонів.

Найбільш перспективним в очищенні шахтних вод є використання реагентних методів [2, 3]. В даній роботі в якості реагентів для очищення мінералізованих вод застосовували вапно та 2/3 гідроксохлорид алюмінію (ГОХА). При проведенні досліджень воду при постійному перемішуванні обробляли вапном і коагулянтом, після чого витримували в термостаті при температурі 40ºС протягом 3 годин. Осад що утворився відділяли на фільтрі, а через фільтрат пропускали вуглекислий газ для отримання рН = 7-8. В таблиці 1 наведені результати по очищенню води, яка має наступні характеристики: концентрація сульфатів – 16,14 мг-екв/дм3; жорсткість – 18,0 мг-екв/дм3; лужність – 4,5 мг-екв/дм3; рН = 8,0.

Таблиця 1 – Вплив дози вапна та 2/3 ГОХА на ефективність вилучення сульфатів та іонів жорсткості

Доза вапна, мг-екв/дм3 Доза 2/3 ГОХА, мг-екв/дм3 Концентрація сульфатів, мг/дм3 Жорсткість, мг-екв/дм3 Лужність, мг-екв/дм3
1 20 3,65 520 15,5 1,4
2 20 4,65 505 16,0 1,2
3 20 5,45 480 18,0 1,1
4 25 3,65 485 14,0 1,9
5 25 4,65 350 13,5 1,5
6 25 5,45 430 16,0 1,9
7 30 3,65 430 11,9 1,8
8 30 4,65 375 13,5 1,7
9 30 5,45 285 13,2 2,0
10 30 6,25 275 7,25 3,7
11 30 7,05 270 8,5 4,2
12 30 8,65 267 9,0 4,0
13 30 10,25 230 8,75 3,2

Використання вуглекислоти дозволяє частково знизити лужність та жорсткість води, однак це призводить до ускладнення та підвищення вартості технологічної схеми [4]. Тому для цих цілей доцільно використовувати магнезит.

Отже, при очищені шахтних вод від сульфатів за допомогою вапна та 2/3 гідроксохлориду алюмінію можна знизити концентрацію сульфатів до 230-430 мг/дм3 при витраті вапна 30 мг-екв/дм3.

References
  1. Трус І. М. Очищення високомінералізованих шахтних вод від сульфатів при використанні вапна та металічного алюмінію / І. М. Трус, В. М. Грабітченко, А. І. Петриченко, М. Д. Гомеля // Екологічна безпека. – 2012. – № 2. – С. 77-79.
  2. Трус І. М. Застосування алюмінієвих коагулянтів для очищення стічних вод від сульфатів при їх пом’якшенні / І. М. Трус, В. М. Грабітченко, М. Д. Гомеля // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2012. – № 6/10 (60). – С. 13-17.
  3. Кубасов В.Л. Схема очистки воды от ионов сульфатов. В.Л. Кубасов, В.Б.Чинкин // Цв. металлургия. – 2010. – № 3. – С. 26–27.
  4. Серпокрылов Н.С. Применение оксихлоридов алюминия в очистки и доочистке сточных вод / Н.С. Серпокрылов, Е.В. Вильсон, М.Н. Царева, В.Н. Горин, П.А. Коропец, М.Н. Рудик, А.Ф. Садовников // ВСТ: Водоснабж. и сан. техн. – 2003. – №2. – С. 32 – 35.