апрель 2019

Визначення відновлювальної здатності рослинних екстрактів методом циклічної вольтамперометрії


Кузьменко Олег Миколайович Кузьменко О. М. , Васильєв Г. С. , Воробйова В. І.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Кузьменко О., Васильєв Г. С., Воробйова В. І. Визначення відновлювальної здатності рослинних екстрактів методом циклічної вольтамперометрії / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 80


У зв’язку із зростанням впровадження наноматеріалів в хімії, біології та медицині, підвищення ефективності їх синтезу є актуальним завданням. Зокрема, світовою тенденцією у промисловому та лабораторному синтезі наноматеріалів є мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище. Незважаючи на наявність великої кількості традиційних хімічних підходів для синтезу, у переважній більшості з них в якості відновників використовуються небезпечні реагенти (прекурсори), що не відповідає сучасним екологічним та технологічним вимогам. Все більшого розвитку набуває використання «зеленого»/фітохімічного методу синтезу з використанням органічних сполук, що отримують екстракцією з відходів переробки рослинної сировини агропромислового комплексу.

Ефективність фітохімічного синтезу наноматеріалів залежить від відновлювальної здатності рослинних екстрактів, що обумовлена їх компонентним складом. Проте, у складі екстрактів може міститися велика кількість речовин і визначити відновлювальну здатність виходячи із аналізу складу екстракту дуже складно. Тому, метою роботи було визначення відновлювальної здатності рослинних екстрактів електрохімічним методом на прикладі водного екстракту жмиха винограду. Останній є перспективною, екологічно безпечною та поновлювальною сировиною, що може бути використана у синтезі наначастинок.

Жмих винограду заливали дистильованою водою у співвідношенні 1:10 по масі та встановлювали в ультразвукову ванну (27 кГц, 50 Вт) на 2 години. Після екстракції розчин фільтрували. Електрохімічні дослідження проводили методом циклічної вольтамперометрії у триелектродній комірці. Робочий електрод – склографіт, допоміжний – платиновий, електрод порівняння – хлорид-срібний. Для збільшення електропровідності поляризацію проводили в розчині 3,5% NaCl. Швидкість поляризації 200 мВ/с, діапазон сканування –1,3…+1,3 В/х.с.е.

Було досліджено водний екстракт різного часу витримки: одразу після екстракції, через 24, 48 і 72 години. На циклічних вольтамперограмах спостерігається зростання анодного струму у порівнянні із розчином 3,5% NaCl в області –0,7…–0,5 В/х.с.е. що свідчить про здатність екстракту до окиснення і можливість його використання в якості відновника при синтезі наночасток. Максимальний анодний струм зафіксовано через 48 годин після екстракції.