Тезисы
апрель 2017

Аналіз вмісту цетилпіридиній хлориду в субстанції та косметичній продукції електрохімічними методами


Гагаріна В. В. , Лабяк О. В.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Гігієна ротової порожнини дуже важлива для здоров’я людини. Для гігієни, дезінфекції ротової порожнини, і, як освіжаючий засіб зазвичай використовують різні косметичні засоби, такі як: зубні пасти, зубні порошки та ополіскувачі.

Ополіскувачі – це прозорі ароматизовані водно-спиртові розчини активно діючих речовин. В якості активних компонентів досить широко використовують цетилпіридиній хлорид. Цетилпіридиній хлорид є четвертинною амонієвою сполукою, відноситься до катіонних поверхнево-активних речовин. Має варіабельну протимікробну активність, не впливає на спори бактерій, ефективний по відношенню до деяких вірусів. За рахунок незначного поверхневого натягу препарат з легкістю проникає в уражені тканини – його антисептична дія проявляється не тільки на поверхні слизових, але і в більш глибоких шарах. Міститься у складі відомих ополіскувачів серії Plax від компанії Colgate, Aquafresh Освіжаючий, Oral-B Pro-Expert та інших.

Контроль вмісту цетилпіридиній хлориду в субстанції та косметичних засобах є важливою аналітичною проблемою, тому робота присвячена розробці альтернативної методики визначення цетилпіридиній хлориду.

В ряду існуючих методів аналізу речовини – спектроскопічних, хроматографічних, електрохімічних та інших, перспективним є використання електрохімічних методів аналізу (пряма потенціометрія з використанням іонселективних електродів та амперометричне титрування). Перевагами методу є: селективність, експресність, простота обладнання, а застосування гетеро полі-кислот (12-молібдофосфатна-гетерополікислота та 12-молібдовольфрамова гете-рополікислота), як реагенту, відрізняє їх достатньою чутливістю (10–5 моль/л). Використання ГПК базується з однієї сторони на  окисно-відновних властивостях гетерополіаніонів, а з іншої сторони обумовлене їх здатностю електрохімічно відновлюватись та осаджувати значну кількість неорганічних та органічних катіонів з утворенням стійких малорозчинних іонних асоціатів. Проаналізувавши всі фактори можна зробити висновок, що метод є досить перспективним.