апрель 2019

До питання оцінки наслідків можливих вибухів паливоповітряних сумішей


Лисенко І. В. , Малоок Максим Васильевич Малоок М. В. , Плис Михайло Михайлович Плис М. М.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

До питання оцінки наслідків можливих вибухів паливоповітряних сумішей / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 32-33


1. Аналіз кількості та наслідків вибухів топливоповітряних сумішей (ТПС) в світі і дані про кількість пожежовибухонебезпечних об’єктів (ПВНО) на території України свідчать про збереження актуальності забезпечення безпеки людей, а також будівель, споруд і технологічного устаткування під час таких можливих вибухів.

2. Ознайомлення з літературними джерелами, статистичними даними в Україні і за кордоном свідчить, що при аваріях на ПВНО сталися вибухи з участю 80 хімічних речовин і з’єднань, серед яких найбільш частими були: природний газ, пропан-бутанові суміші, пари бензину, аміак, деревний і зерновий пил.

3. Наслідки фугасної дії вибуху на людину, технологічне обладнання, будівлі і споруди при аварійних ситуаціях на підприємствах нафтогазової промисловості носять випадковий характер і можуть бути кількісно оцінені з використанням імовірнісних методів аналізу ризику. Найбільш істотним фактором при вибухах ТПС, що визначає ефект фугасного ураження людини, є надлишковий тиск вибуху. В даний час в літературі в якості ймовірного критерію ураження людини надлишковим тиском вибуху використовуються пробіт-функцій з використанням яких можливе визначення ймовірності:

а) смерті внаслідок ураження органів дихання;

б) пошкодження слуху внаслідок розриву барабанної перетинки;

в) смертельного травмування людей осколками і уламками будівель та обладнання;

г) смертельного травмування людей при ударі об жорстку перешкоду при переміщенні тіла людини як цілого;

д) смертельного травмування людей під час перебування в напів-зруйнованому будинку.

4. Ці залежності отримані за результатами обробки експеримен-тальних даних впливу параметрів ударної хвилі ядерного вибуху, наслідків аварійних вибухів ТПС, вибухових речовин, а також впливу на тварин хвилі надлишкового тиску при розширенні повітря в ударній трубі з інтерполяцією результатів на ссавців масою 70 кг.

5. Аналіз положень, наведених в літературних джерелах і технічних нормативно-правових актах, показав, що існують розбіжності при розрахунку ймовірностей ураження, визначених при рівних вихідних даних, до 9 разів, що ставить питання про необхідність удосконалення методики прогнозування та оцінки таких вибухів, адекватно оцінювати розподіл ризику на території ПВНО.

6. Аналізуючи потенційні джерела аварійних вибухів слід брати до уваги:

а) характеристики джерела (обсяг, маса, тротиловий еквівалент вибухової речовини (ВР);

б) місце розташування джерела (відстань, рельєф місцевості, наявність природних і штучних перешкод і інші фактори);

в) особливості зберігання ВР (тип і конструкція сховища, розміщення ВР в сховищі, висота сховища над поверхнею землі, заходи щодо попередження вибуху);

г) можливі зовнішні впливи для ініціювання вибуху на об’єктах;

д) іншу інформацію, що дозволяє уточнити розрахункову модель вибуху і можливі наслідки від його механічної дії.

Висновоки:

1. Для визначення можливості використання відповідної пробіт-функції при визначенні імовірності ураження людини надлишковим тиском вибуху необхідно проведення натурних випробувань, при яких будуть фіксуватися основні параметри, що визначають вірогідність і характер ураження людини під час вибуху ТПС: надлишковий тиск вибуху, імпульс хвилі тиску, рух тіла людини;

2. З метою створення умов вибухової безпеки слід контролювати:

а) виконання вимог щодо вибухової безпеки;

б) вибухонебезпечність параметрів вихідних речовин;

в) стан електрообладнання;

г) технологічне обладнання;

д) технологічний режим;

е) склад атмосфери виробничих приміщень.

3. Оцінка наслідків вибуху ГПС буде справедливою, для ємності місткістю від 100 тон та більше. З розрахунковою масою вибухонебезпечної речовини менша, ніж 100 тон, оцінювати вплив детонаційної вибухової хвилі слід відповідно до даних для звичайних тротилових зарядів.