Характеристика інфекційних ризиків в мікробіологічній лабораторії

Мікробіологічні лабораторії та виробництва вважаються зонами найбільш високого біологічного ризику. Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) зазначається «...ні один бокс біологічної безпеки, або інший пристрій, або методика самі по собі не гарантують безпеки, якщо користувачі не застосовують безпечні методи роботи, засновані на обізнаності і розумінні...» [1]. Інфікування працівників лабораторій може відбуватися різними механізмами та шляхами: оральним під час піпетування ротом, при потраплянні інфікованих бризок у ротову порожнину, у разі взяття в рот інфікованих предметів, при вживанні їжі або напоїв на робочому місці; парентеральним через проколи інфікованими голками, у разі порізів гострими предметами, через укуси та подряпини, заподіяні тваринами або комахами; контактним під час потрапляння бризок на слизову очей, носа, ротової порожнини або ушкоджену та неушкоджену шкіру, при забрудненні поверхонь, обладнання, предметів; аерогенним під час процедур, що супроводжуються утворенням аерозолів. Утворення інфекційних аерозолів супроводжує більшість маніпуляцій, які проводяться з інфікованим матеріалом. Серед інфекцій, які можуть передаватись у лабораторії, найбільше значення мають захворювання, здатні передаватися респіраторним шляхом. Аерозоль був причиною документально підтверджених інфікувань у 13,3% випадках. Контакт із інфікованими тваринами та ектопаразитами зумовив виникнення інфекції у 16,8% випадків; пролиття та розбризкування інфікованої рідини – 26,7 %; аварії зі шприцами та голками – 25,2%. У значній частині випадків (21,1%) причиною інфікування був факт роботи з інфікованим матеріалом [2].

Отже, інфікування під час роботи з мікроорганізмами відносяться до професійної небезпеки, тому співробітники, що працюють з біологічними патогенами I–IV груп, повинні проходити перепідготовку на спеціалізованих курсах у галузі біобезпеки, де будуть відпрацьовуватись ефективні лабораторні методи біозахисту.

1. Laboratory biosafety manual. − [Second edition]. — Geneva : WHO, 2003. – 109 p
2. Биологическая безопасность в микробиологических и биомедицинских лабораториях / Д. Абрахам, M. Aдлер, Л. Aлдерман и др. – Вашингтон : Типография Правительства США, 2007. – 360 с.
3. СН 4617-88 Общесоюзные санитарно-противоэпидемические правила и нормы «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88. – 23 с.