Тезисы
апрель 2017

Використання комплексоутворювача для вилучення гумінових речовин із водних розчинів


Герасименко О. О. , Кочкодан О. Д.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Метою роботи було дослідження впливу комплексоутворювача на ефективність видалення із водного розчину гумінових речовин за допомогою ультрафільтраційних мембран.

В процесі знезараження питної води хлоруванням гумінові речовини утворюють хлорорганічні сполуки, які є канцерогенними для живих організмів. Для запобігання утворення таких токсикантів необхідно видаляти їх з води перед хлоруванням.

Для видалення гумінових речовин із природних вод використовують різні фізико-хімічні методи: адсорбцію вугіллям, озонування, флокуляцію, мембранну фільтрацію. Але, не зважаючи на численні дослідження, жоден із цих методів не є універсальним і загальноприйнятим в практиці водоочистки [1].

Враховуючи наявність в молекулі гумінових речовин функціональних груп, здатних до комплексоутворення, було досліджено видалення цих забруднювачів з водних розчинів методом комплексоутворення-ультрафільтрації. Об'єктами досліджень вибрані водні розчини гумінових кислот з концентрацією 20 мг/дм3. В роботі використовували ультрафільтра-ційну полімерну мембрану УПМ-20. В якості комплексо-утворювача вибрали поліакриламід (-CH2CHCONH2-)n.

Методика проведення експериментів. В досліджуваний розчин вносили комплексоутворювач в певному співвідношенні, розчин поміщали в мембранну комірку об’ємом 0,25 дм3 і площею мембрани 25,2 см2. Робочий тиск створювали стисненим азотом. Концентрацію гумінових кислот в розчинах визначали фотоелектроколориметром КФК-2МП при довжині хвилі λ = 364 нм. За одержаними даними розраховували коефіцієнт затримання та продуктивність мембрани.

Результати досліджень показали, що при робочому тиску 0,3 МПа коефіцієнт затримання гумінових кислот при фільтруванні розчину через мембрану УПМ-20 становить 84, 5%. Стосовно продуктивності мембрани, то вона збільшується практично прямо пропорційно робочому тиску в діапазоні тисків 0,2-0,4 МПа.

Коефіцієнт затримання гумінових кислот в присутності поліакриламіду склав 89,9%, що на 5,4% більше, ніж за відсутності комплексоутворювача.

References
  1. Славинская Г.В. Сорбц. и хроматограф. процессы. – 2003. – 3, № 3. – С. 286-291.