апрель 2019

Основні санітарно-гігієнічні вимоги до виробництв не стерильних лікарських препаратів


Дреус А. А. , Зубарева Інна Михайлівна Зубарева І. М. , Митина Наталия Борисовна Митина Н. Б.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Основні санітарно-гігієнічні вимоги до виробництв не стерильних лікарських препаратів / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 52-53


Основна мета санітарно-гігієнічних заходів при виробництві лікарських засобів згідно з правилами GМР – запобігання мікробної та перехресної контамінації лікарських засобів, забезпечення екологічної безпеки виробництва і оптимальних умов праці [1].

На сьогодні нормативними документами (GMP ВООЗ, РД 64-125-91) визначено 4 класи чистоти виробничих приміщень залежно від виду виконуваної технологічної операції [1, 2, 4].   

Оптимальна температура повітря в «чистих» приміщеннях повинна підтримуватися на рівні 21±2°С взимку і 23±2°С влітку, відносна вологість повітря – в межах 30-50% з урахуванням технологічних вимог. Між приміщеннями різних класів чистоти повинна підтримуватися постійна різниця тиску в 3-5 мм рт. ст.

Основною санітарно-гігієнічною вимогою при приготуванні не стерильних ліків є контроль чистоти повітря виробничого приміщення, що включає визначення кількості механічних часток і кількості життєздатних мікроорганізмів в 1 м3 повітря лабораторного і робочого приміщення.

Визначення вмісту часток у повітрі виробничих приміщень рекомендується проводити за допомогою оптичних, у тому числі і лазерних приладів, які базуються на принципі розсіювання світла окремими частками в повітрі, яке прокачують через вимірювальний об’єм приладу.

Контроль мікробної контамінації повітря, як і у випадку з контролем кількості механічних часток, виробничих приміщень повинен проводитися не рідше 2 разів на тиждень перед початком роботи. У день випробування готують чашки Петрі з живильними середовищами. Для цього в кожну чашку Петрі вносять від 15 до 25 мл розплавленого і охолодженого до 45±5°С живильного середовища, дотримуючись правил асептики, закривають чашки кришками і дають середовищу застигнути. Для виявлення росту бактерій використовують м’ясо-пептонний агар, росту мікроскопічних грибів – агар Сабуро. Допускається використання інших живильних середовищ, рівноцінних за чутливістю й ростовими властивостями. Підготовлені чашки Петрі з живильним середовищем перевіряють на стерильність, витримуючи їх при температурах, оптимальних для розвитку мікроорганізмів різних таксономічних груп. Після відбору проб повітря в усіх точках приміщення чашки Петрі вміщують у термостат та інкубують не менше 5 діб. Чашки Петрі з живильним середовищем для вирощування бактерій інкубують при температурі 32,5±2,5°С, з живильним середовищем для вирощування грибів – при температурі 22,5±2,5°С. По закінченню інкубації чашки аналізують за наявністю і кількістю мікробних колоній.

Максимально допустима кількість механічних та мікробних часток у виробничих приміщеннях наведена у таблиці [2 – 4].

Таблиця 1 – Класифікація приміщень виробництва не стерильних лікарських засобів за вмістом мікроорганізмів і механічних часток у повітрі

Класи чистоти Максимально допустима кількість часток в 1 м3 повітря розміром Максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів КУО/ м3 повітря Умови обміну повітря в приміщеннях (кратність обміну  за годину) год-1
від 0,5 до 5 мкм більше 5 мкм
2 (С) 350000 2000 100 20-40
3 (D) 3500000 20000 200 > 10

Примітка*– у приміщеннях D класу чистоти максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів у повітрі може складати 500 КУО/м3, якщо в процесі валідації буде доведено, що при цьому не відбувається погіршення якості лікарського засобу за показником «мікробіологічна чистота».

Отже, виробництво стерильних і асептичних лікарських засобів має свої особливості та повинно здійснюватися в «чистих» приміщеннях з контрольованими умовами механічного та мікробного забруднень, а також температури, вологості, швидкості руху повітряного середовища, відповідно [2, 4].

References
  1. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. – К: МОРИОН, 1999. – 896 с.
  2. Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2016 Лікарські засоби. Належна виробнича практика. – К.: МОЗ України, 2016. – 327 с.
  3. Дикий І.Л. Основи загальної та фармацевтичної гігієни: навч. посібник / І.Л. Дикий, В.Є. Літаров, Л.Ф. Сілаєва. – Х.: Вид-во НФаУ «Золоті сторінки», 2003. – 180 с.
  4. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень – Введ. з 1999–12–01. – К.: МОЗ. Головний державний санітарний лікар України. 1999. – 12 с.