апрель 2019

Стан хімічної безпеки в україні та методи її підвищення


Галко Дар'я Олегівна Галко Д. О. , Гармаш Светлана Николаевна Гармаш С. Н. , Герасименко Володимир Олександрович Герасименко В. О. , Рогаль П. П. , Оксень В. М.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Стан хімічної безпеки в україні та методи її підвищення / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 73-74


Понад 200 підприємств хімічної, коксохімічної та нафтопереробної промисловості України в наступний час виробляють небезпечні хімічні речовини (концентровані азотна та сірчана кислоти, формальдегід, метанол, бензол, аміак, хлор, діоксид азоту, їдкий натр, формалін та ін.). На об’єктах зберігаються або використовуються у виробництві понад 308 тис. т небезпечних хімічних речовин, зокрема більш 4 тис. т хлору, 202 тис. т аміаку та 101 тис. т інших небезпечних хімічних речовин.

Безпека виробництва залежить від властивостей сировини, технологічного процесу, конструкції обладнання, умов зберігання і транспортування хімічних речовин, стану контрольно-вимірювальної апаратури, засобів протиаварійного захисту. Безпека виробництва також залежить від рівня організації профілактичних заходів, якості ремонтних робіт, професіоналізму персоналу та ін.

Україна не має хімічної зброї. Або хімічні загрози та ризики несанкціонованого використання токсичних хімікатів становлять серйозну проблему для безпеки, охорони здоров’я та навколишнього середовища в Україні. Ці загрози залишаються серйозними особливо на Сході України. Деяки хімічні об’єкти, місця зберігання та захоронення були залишені. Тому існують постійні загрози щодо хімічної інфраструктури та нелегальної торгівлі токсичними хімічними речовинами. Залучення проектів ОБСЄ до зміцнення безпеки хімічної діяльності в Україні є унікальною ініціативою, що пропонує стійке, безперервне та цілеспрямоване управління у підвищенні рівня хімічної безпеки.

На Київо-Варшавському Форумі «Розвиток співпраці у зменшенні хімічних загроз, підвищенню хімічної безпеки та розвитку добровільної пожежної служби» (17.08.2018) затверджена «Стратегія з питань екологічної збалансованості розвитку територіальних громад АМУ на період до 2030 року», в якої передбачено реалізація заходів, пов’язаних із забезпеченням безпеки територій, зміцнення екологічної та хімічної безпеки.

Аналіз стану хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв свідчить, що рівень небезпеки характеризується як моральним старінням застосовуваних технологій, так і ресурсним зношенням, моральним і фізичним старінням основних фондів. Значна кількість технологічного обладнання та транспортних засобів хімічного комплексу не відповідають вимогам безпеки, вичерпали встановлений ресурс експлуатації. Крім того, будівлі та споруди потребують капітального ремонту, багато споруд не відповідає вимогам будівельних норм.

Головними причинами можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із небезпечними хімічними речовинами та незадо-вільної екологічної ситуації в місцях розташування, є:

− високий рівень концентрації хімічно небезпечних об єктів;

− високий рівень сировинно- і енергоємного виробництва;

− застарілі технології та низький рівень застосування прогресивних, ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

− зношення основних фондів підприємств;

− порушення проектних, технологічних режимів;

− фінансові труднощі держави.

На наш погляд, для підвищення рівня хімічної безпеки необхідно: міжнародне співробітництво та виконання міжнародних зобов’язань України в галузі поводження з хімічними речовинами та відходами; удосконалення порядку моніторингу; створення мобільних груп реагування на хімічні загрози; організація навчання цих груп з метою вивчення сучасних практичних робіт та обміну досвідом впровадження заходів безпеки перевезення небезпечних хімічних речовин; виконання заходів з метою зменшення ризиків від небезпечних хімічних речовин, непридатних пестицидів та відходів; проведення досліджень, накопичення знань щодо токсичних хімічних речовин та відходів; зменшення ризиків постачання на ринок контрабандних мінеральних добрив, які можуть використовуватись для виготовлення вибухових сумішей; сприяння гармонізації національного законодавства щодо відходів та хімічних речовин у відповідності з європейськими стандартами та ін.

Реалізація заходів дозволить підвищити рівень хімічної безпеки та удосконалити систему поводження з хімічними речовинами, знизити ймовірність виникнення забруднень та аварій.

References
  1. Аналітичний огляд стану техногенної та природної безпеки в Україні за 2016 рік (доповідь) – [Електронний ресурс] – 2017.
  2. Гармаш С.Н. Комплексный подход к организации охраны труда и гражданской защиты на промышленных предприятиях Украины // Развитие технологий будущего: монография / [авт. кол. : В.А.Балашов, М.В.Князева, И. Я.Львович и др.]. – Одесса: КУПРИЕНКО СВ, 2018 – С. 69-75.
  3. Курділь Н. В. Національні пріоритети в сфері хімічної безпеки та захищеності відповідно до вимог глобального партнерства G7 проти поширення зброї масового знищення // Медицина неотложных состояний. − № 1 (88). – 2018. - С. 131-135