Тезисы
апрель 2017

Вплив рН на процес вилучення іонів міді з водних розчинів


Сидоренко І. С. , Трус І. М. , Мельниченко Є. В. , Гомеля М. Д. , Терещенко О.М.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

На сьогоднішній день проблема якості водних ресурсів набуває все більшого значення, адже цей критерій можна вважати важливою складовою, що забезпечує сталий суспільний розвиток та його функціонування. Найбільш небезпечними забруднювачами води є важкі метали, які являються дуже токсичними. Основними джерелами потрапляння їх у поверхневі та підземні води є стоки гальванічних виробництв. Кожного року у гальваностоках втрачаються тисячі тон важких металів, які виносяться за межі виробництва і потрапляють у навколишнє середовище, зокрема у водні об’єкти, забруднюючи їх. У складі стоків гальванічних виробництв присутні сполуки міді, яка може бути або у вигляді комплексонів, або в іонній формі. Зазвичай, такі стоки мають рН 8,3-11,5 [1].

На сьогоднішній день існує значна кількість різних методик видалення іонів важких металів із води, проте найбільш поширеним є реагентний спосіб, оскільки до його основних переваг можна віднести дешевизну та простоту виконання [2]. Для осадження і вилучення іонів міді з досліджуваного розчину було вирішено використовувати фероціанід калію, адже, як відомо, фероціаніди важких металів мають дуже низьку розчинність [3].

Метою даної роботи є дослідження процесу очищення стічних вод від іонів важких металів за допомогою осадження, за умови використання водорозчинного поліелектроліту та фероціаніду калію.

Після проведення дослідів встановили, що ефективність вилучення іонів міді підвищується при співвідношенні між реагентами, фероціанід калію:поліелектроліт – 5:3, 5:5, 7:5. Для того, щоб визначити межі, в яких доцільно використовувати даний метод, також дослідили як реакція середовища впливає на ефективність очищення. В результаті була встановлена наступна закономірність: чим нижче значення рН, тим нижчий ступінь очищення. В діапазоні рН 8-9 найбільш ефективно відбувалось вилучення міді з водних розчинів.

Отже, провівши дослідження хімічної взаємодії системи «іон міді-фероціанід-флокулянт» було встановлено, що метод флокуляції можливо використовувати при очищенні води, яка забруднена іонами купруму. В результаті експерименту було визначено умови, які вважаються найбільш оптимальними для даного методу. Доведено, що ступінь очищення може сягати 98%.

References
  1. Лихачев, Н. И. Канализация населенных мест и промышленных предприятий [Текст] / Н. И. Лихачев, И. И. Ларин, С. А. Хаскин и др.. – М.: Стройиздат, 1981. – 639 с.
  2. Сомин В. А. Создание водооборотних систем с очисткой сточных вод от ионов тяжелых металлов / В. А. Сомин, М. А. Полетаева, Л. Ф. Комарова // Ползуновский вест ник. – 2008. – №3. – 205 с.
  3. Лурье Ю. Ю. Справочник по аналитической химии // Лурье Ю. Ю. – [5-е изд.] – М.: Химия, 1979. – 480 с.