Тезисы
апрель 2017

Розробка склооснови для отримання ювелірних безсвинцевих емалевих покриттів з широкою колірною гамою


Приходько А. В. , Рижова О. П. , Гуржій О. Б. , Науменко С. Ю. , Кислична Р. І.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

В ювелірній галузі промисловості все більшої популярності набувають золоті, срібні та мідні вироби, які оздоблені склоемалями. Ювелірні емалі характеризуються хорошими фізико-хімічними і експлуатаційними властивостями, але більшість з них мають суттєвий недолік – у своєму складі містять оксид свинцю. Відомо, що сполуки свинцю токсичні та дефіцитні. На сьогоднішній день вже розроблено безсвинцеві склопокриття, але вони теж мають деякі недоліки. Одним із них є обмеження колірної гами. Тому метою даної роботи являється розробка безсвинцевої склооснови для отримання ювелірних емалевих покриттів з розширеною гамою кольорів.

У якості вихідної була обрана емаль, що раніше розроблена на кафедрі ХТКС ДВНЗ «УДХТУ», яка вміщує наступні компоненти: SiO2, B2O3, Al2O3, Na2O, K2O, TiO2, ZnO, BaO.

З літературних даних було виявлено, що лужноземельні сполуки добре покращують властивості цих типів емалей, а також впливають на стабілізацію кольору при введенні забарвлюючих компонентів. Тому у вихідний склад додавали оксиди СаО і МоО зверх 100,0 мас.% у кількості 3,0-12,0 мас.%.

Шихта складалася з наступних сировинних матеріалів: кварцового піску, борної кислоти, селітри калієвої, соди кальцинованої, барію вуглекислого, глинозему, діоксиду титану, оксиду цинку, крейди і оксиду молібдену. Дослідні емалі варили до готовності при температурі 1250°С протягом 90 хв. Грануляцію проводили сухим способом. При перевірці готовності пробою на нитку і коржик спостерігалась опалесценція і крихкість у складах, що містять МоО.

Для приготування емалевого шлікеру використали органічну желеподібну зв’язку з насіння плодів айви. Мідні зразки з нанесеним шлікером сушили при температурі близько 80°С не менше 15 хв. Покриття випалювались в інтервалі температур 780-840°С протягом 3 хв. Виявлено оптимальну температуру випалу, яка склала 840°С. Всі покриття мали достатній блиск, але за якістю і заглушеністю вони відрізнялись. Так, майже всі покриття із вмістом МоО мали опалесцентну поверхню та невеликі тріщини і уколи. З вмістом СаО покриття гладкі та прозорі. Для подальшого дослідження визначаються фізико-хімічні властивості отриманих емалей з метою застосування їх як склооснови для одержання ювелірних безсвинцевих емалевих покриттів широкої колірної гами.