Заходи уникнення небезпечних факторів на виробництві крохмалепродуктів

---

Під час здійснення виробничої діяльності на людину можуть впливати один, або низка небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Не є виключенням й виробництво крохмалепродуктів, попит на які в останні роки суттєво збільшується. До потенційно небезпечних факторів крахмалепатокового виробництва відносяться [1]:

Фізичні фактори:

− не огороджені обертові частини обладнання (вали, муфти, шківи та ін;)

− погано закріплені деталі механізмів, до яких прикладаються зусилля;

− частини установок, механiзмiв, конструкцій, якi знаходяться в зонi проходів;

− підручні засоби та інструменти для виконання дрібних робіт;

− вантажопідйомні механізми;

− пiдвищенний рівень шуму та вiбрацiї погано збалансованих чи несправних механiзмiв;

− можливі вибухи при досягненні вибухонебезпечних концентрацій пилу в повітрі та наявності джерела ініціювання(іскри, полум’я);

− недопустимо високий чи низький тиск у корпусі апарату;

− струмоведучі елементи (проводи, кабелі) та комутуючі пристрої з пошкодженою чи знятою iзоляцiєю;

− металеві частини обладнання, споруд, якi можуть опинитися пiд небезпечною напругою внаслідок контакту з струмоведучими елементами.

− відкрите полум’я у випадку виникнення пожежі (займання);

− трубопроводи пари, конденсату, ємності з гарячою водою, технологічні потоки з підвищеною температурою;

− частини механiзмiв, нагрiтi тертям внаслідок вiдсутностi мастила.

Хiмiчнi фактори:  кислоти та луги, їх пара чи аерозолі; сірчистий газ; аерозолі пилу мінерального походження чи органічного походження.

Для уникнення дії шкідливих речовин на крохмалепатоковому виробництв і вживають певні заходи. Захист вiд впливу механічних чинників та травмування забезпечується: витримуванням вимог щодо розмірів проходів між обладнанням; огородженням устаткування; обладнанням перехідних мiсткiв; попереджувальною сигналiзацiєю; використанням вантажопідйомних механізмів (візки, транспортери) для транспортування вантажів; використанням захисних окулярів при виконанні робіт, що супроводжуються відлітанням уламків, крапель.

Захист вiд ураження струмом забезпечується ізоляцією струмо-ведучих частин, використанням захищеного електрообладнання, захисним заземленням електрообладнання. Силові та сигнальні проводи слід розміщати у захищених шафах, які розташовують у окремих приміщеннях. Блискавкозахист забезпечується улаштуванням блискавковідводів на будівлях і спорудах.

Захист вiд термічних опіків забезпечується: ізоляцією обладнання (температури поверхні не більше 45°С), використанням захисних огороджень, попереджувальною сигналiзацiєю.

При ураженні агресивними хімічними речовинами (кислоти, луги) використовують 3-5% розчин оцтової (лимонної) кислоти та 5% розчин питної соди для нейтралізації дії лугів або соляної кислоти відповідно. У виробничих приміщеннях необхідно мати аптечку з необхідним набором препаратів та інструкціями по їх використанню.

Для попередження виникнення небезпечної ситуації на виробництві вживають також певні заходи колективного захисту. Місця перебування операторів повинні знаходитися у приміщеннях, віддалено розташованих від основного устаткування та обладнаних опаленням, кондиціонерами та ємностями з питною водою. Для боротьби з вібрацією збільшують жорсткість опорних конструкцій, використовують масивні фундаменти, віброізоляцію, своєчасно регулюють та ремонтують рухомі та обертові частини обладнання. Виробничі приміщення обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а робочі місця, пов’язані з найбільш інтенсивним виділенням пилу-місцевими підсосами. Обладнання, де відбувається виділення пилу з сухих продуктів повинні мати закритий тип виконання. Фільтри з відкритою поверхнею обладнують витяжними зонтами. У випаду виділення шкідливих газів та випарів( сірчистий ангідрид та ін.) не обладнанні встановлюють окрему систему вентиляції. Збірники для зберігання концентрованої соляної кислоти з’єднують з установками нейтралізації стічних вод для поглинання хлороводню.

1. Occupational safety standards system. Dangerous and harmful working factors. Classification 12.0.003–15 (Межгосударственный стандарт ССБТ 12.0.003–2015 Опасные и вредные производственные факторы. Классификация) – Діє до 2020–01–01. – К : Мінбуд України, 2015. – 41 с.
2. ДСТУ 3273-95. Безпека промислових підприємств. Загальні положення та вимоги. – Київ: Держстандарт України, 1995. – 16 с.
3. Одарченко М.С. Основи охорони праці / А.М. Одарченко, В.І. Степанов, Я.М. Черненко. – Харків: Стиль-Издат, 2017. – 334с.