До питання про обов’язки та права в сфері цивільного захисту старости об’єднаної територіальної громади (ОТГ)

---

Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» прийнято на два роки пізніше Кодексу цивільного захисту України, але зміни до статті 10 Кодексу до цих пір не внесені.

У положенні про старосту, затвердженому Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища», обов’язки та права старости у сфері цивільного захисту не визначені. Пропонується внести до положення про старосту села, селища наступні його обов’язки та права.

Староста села, селища зобов’язаний:

− організувати оповіщення та інформування мешканців населеного пункту про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації чи небезпечної події та негайно інформувати  керівника Ланки ОТГ про виникнення на території населеного пункту чи у суб’єкті господарювання небезпечної події чи надзвичайної ситуації;

− знати всі джерела небезпеки на території населеного пункту та на прилеглих до нього територіях: потенційно-небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки; будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації; суб’єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації; гідротехнічні споруди; джерела іонізуючого випромінювання; неконтрольоване ввезення, зберігання та використання техногенно-небезпечних технологій, речовин, матеріалів; надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин; об’єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації; інші об’єкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії;

− вносити пропозиції до ради ОТГ щодо створення програми запобігання надзвичайним ситуаціям, які можуть виникнути на території населеного пункту;

− вести облік наявних захисних споруд ЦЗ, що знаходяться на території суб’єктів господарювання, та погребів, підвалів, льохів придатних для укриття, які перебувають у власності приватних господарств, облік можливості укриття в захисних спорудах та найпростіших укриттях не тільки мешканців свого населеного пункту, а й евакуйованого населення з небезпечних районів, облік житлових приміщень, які придатні для розміщення евакуйованого населення із небезпечних районів. Для зустрічі евакуйованого населення та його розселення призначити 2-3 особи, які зобов’язані знати місця його розселення;

− здійснювати розрахунки щодо можливості життєзабезпечення евакуйованого населення, надавати такі розрахунки місцевій комісії з питань ТЕБ та НС;

− своїм розпорядженням  призначити відповідальну особу з питань евакуації мешканців села (селища) та визначати його обов’язки;

− при відсутності пожежних підрозділів у селах з малою кількістю дворів своїм розпорядженням визначити знаряддя для гасіння пожеж для кожного двору, з якими власники дворів прибувають для гасіння пожеж на території села;

− своїм розпорядженням визначати порядок дотримання проти-епідемічних, протиепізоотичних та протиепіфітотичних заходів на території села (селища);

− забезпечувати складання довідок про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;

− організовувати та забезпечувати навчання непрацюючого населення села (селища) способам захисту та дій у надзвичайних ситуаціях;

− приймати участь у підготовці та проведенні штабних тренувань керівного складу з питань цивільного захисту Ланки ОТГ.

Староста має право:

− отримувати відомості від суб’єктів господарювання про організацію у них цивільного захисту, джерела небезпеки на об’єктах, які вони експлуатують, та зони максимального поширення вражаючих факторів при виникненні на них аварій;

− вносити пропозиції до ради ОТГ про виділення коштів з місцевого бюджету для проведення заходів із запобігання надзвичайним ситуаціям, які можуть статися на території села (селища) негайно або протягом поточного року;

− отримувати відомості від керівників суб’єктів господарювання державної та приватної власності про характер та наслідки небезпечної події чи надзвичайної ситуації об’єктового рівня, що сталася у таких суб’єктах господарювання;

− залучати активістів села (селища) для пропаганди серед його мешканців знань правил поведінки при виникненні небезпечних подій чи надзвичайних ситуацій у селі (селищі) та на прилеглих до нього територіях.