Удосконалення планування та організації евакуації в умовах надзвичайних ситуацій

Удосконалення діючих нормативно-правових актів з питань планування та організації евакуації в умовах надзвичайних ситуацій в Україні є актуальним. Положення [1] про те, що умовою для проведення евакуації є загроза життю або здоров’ю людей можна розглядати як теоретичний критерій, який має набути свого практичного значення шляхом порівняння фактичних показників в умовах надзвичайної ситуації з показниками (критеріями) небезпеки які напрацьовуються заздалегідь і встановлюються як вимога закону або як стандарт держави відповідно до факторів ураження в можливих надзвичайних ситуаціях. Такими критеріями можуть бути час, концентрація хімічної речовини, показники радіаційного опромінення, безпечні відстані, нормативні умови безпечної життєдіяльності і інше. В діючих документах про евакуацію такі критерії для прийняття рішення щодо початку евакуації у надзвичайних ситуаціях чітко не визначені. В [2] зазначена проблема знайшла своє певне відображення, але залишається тільки проектом. Відповідно статті 21 [1] громадяни України зобов’язані «у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна». На підставі цього положення, слушно було б в статті 33 до пункту 3 «Рішення про проведення евакуації приймають», мати примітку (у відповідній редакції) стосовно евакуації за ініціативи самих громадян. Планування, забезпечення і проведення евакуації має здійснюватися виходячи з принципу комплексного підходу; принципу завчасного підходу; принципу поєднання евакуаційних заходів з іншими заходами захисту; принципу необхідної достатності і максимально можливого використання реально готових до цього власних сил і засобів відповідного рівня. І всі ці принципи слід поєднувати з принципами високого рівня взаємодії, компетентності, оперативності та відповідальності організаторів проведення евакуаційних заходів.

Отже в ході теоретичних досліджень можемо зазначити, що принципи планування та організація евакуаційних заходів в нормативних документах цивільного захисту ЦЗ [1 – 4] не визначено. Але є і інші не менш важливі принципи: пріоритетність заходів (дій), спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей; виправданість проведення евакуації в медичному, соціально-психологічному та економічному вимірах; високий рівень готовності органів з евакуації, сил та засобів ЦЗ; виправданість ризику та відповідальність органів влади та керівників усіх рівнів, у межах повноважень, за своєчасне і ефективне здійснення евакуації; використання позитивного досвіду (у тому числі і світового) щодо планування і здійснення евакуаційних заходів. Вкрай важливим і необхідним заходом є принцип перспективного планування евакуації, яке повинне ґрунтуватись і відповідати вимогам законодавства та характеру можливих надзвичайних ситуацій на відповідних територіях чи суб’єктах господарювання. Це актуально для України особливо в умовах децентралізації органів влади. Оскільки планування евакуації фактично завжди є перспективним доцільно враховувати його залежність від груп міст та категорії об’єктів національної економіки з ЦЗ та цивільної оборони, зонування території за можливою дією засобів масового ураження, вторинних факторів ураження, а також від характеру і масштабів можливих аварій і катастроф техногенного характеру [5 – 7], особливо положення про безпечний район та зонування територій в аспекті забезпечення завдань евакуації населення із небезпечних зон на основі транспортної інфраструктури та автономних інфраструктурних ресурсів, обслуговування евакуйованого населення в межах територій його розміщення [7] і узгодження з планом основних заходів цивільного захисту на відповідний рік; планом реагування на надзвичайні ситуації; планом цивільного захисту на особливий період [4]. В ході теоретичного аналізу запропоновано шляхи удосконалення принципів планування та організації проведення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях; підкреслено необхідність більш конкретно означити відповідальних за евакуацію, функції та обов’язки тимчасових органів з евакуації.

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – Офіц. вид. – Київ: Парлам. вид-во, 2013. – № 34-35. – 458 с.
2. Проект ДСТУ Безпека у надзвичайних ситуаціях. Евакуація населення. Загальні положення – К.: Офіційне видання, 201Х. – 39 с.
3. Методика планування заходів з евакуації – Наказ МВС України від 10.07.2017 р. №579, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 938/30806. – К.: Мінюст України, 2017. – 11 с.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 р. № 223 «Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня» – К.: Офіційний вісник України, 2018 р. – № 12. – С. 740.
5. ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) – К.: Мінбуд України, 2006. – 36 с.
6. ДСТУ Б А.2.2-7:201Х Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів (проект, друга редакція) – К.: Мінрегіон України, 201Х. – 41 с.
7. ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час – К.: Мінрегіон України, 2014. – 62 с.