Біотехнологія отримання біомаси базидієвого гриба Schizophyllum commune
" width="22px">Ліновицька В. М. , Федоренко Я. А.
Химия и современные технологии
Дереворуйнуючі базидієві гриби здавна використовуються у народній медицині. Вони є джерелом ряду біологічно активних речовин, що мають різноманітні лікувальні властивості, зокрема протипухлинну, імуномоду-люючу, антиоксидантну, противірусну, протизапальну, гепатопротекторну, гіпоглікемічну тощо.
Базидіоміцет Schizophyllum commune Fr. – розповсюджений умовно їстівний гриб, продуцент білків, деяких низькомолекулярних сполук та екзополісахаридів, зокрема β-D-глюкану шизофілану, на основі якого за кордоном вже налагоджений випуск протипухлинних та імуномодулюючих лікарських засобів. З огляду на це актуальним є створення вітчизняних біотехнологій для одержання з S. commune лікувально-профілактичних препаратів. Крім того, з використанням S. commune як продуцента можна отримати біологічно активні інгредієнти для косметичних засобів та продукти промислового призначення, наприклад, гідролітичні ферменти. При цьому, для культивування S. commune переважно застосовують глибинний спосіб, який є технологічнішим та контрольованішим.
Метою роботи було підбір умов культивування штаму S. commune для отримання біомаси даного базидіоміцета на рідких синтетичних живильних середовищах.
Об’єктом досліджень був штам 1761 S. commune з Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України.
Глибинне культивування здійснювали в колбах Ерленмеєра на 750 мл, протягом 5 діб, в умовах постійного перемішування з допомогою орбітальної качалки (200 об/хв), при температурі +28°С. Як середовища для глибинного культивування використовували середовище Чапека [Методы экспериментальной микологии, 1982], середовище Норкранс [Бухало, 1988] та синтетичне середовище (СС) наступного складу (г/дм3): NH4NO3 – 3; KH2PO4 – 1; K2HPO4 – 1; MgSO4×3H2O – 0,6; глюкоза – 30 [Ліновицька В.М., Бухало А.С., 2007].
Визначення рівня накопичення біомаси здійснювали ваговим методом, висушуючи міцелій до постійної маси за температури +105°С.
В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільший рівень біомаси у штаму S. commune 1761 виявився на синтетичних середовищах СС (6,8 г/дм3) та Норкранс (7,1 г/дм3), а менший на середовищі Чапека (4,4 г/дм3). Такі результати свідчать, що для даного штаму сприятливішим є синтетичні середовища, в яких джерелом нітрогену є нітрат амонію, а не нітрат натрію.