апрель 2019

Біотехнологія отримання біомаси базидієвого гриба Schizophyllum commune


Ліновицька Віта Михайлівна Ліновицька В. М. , Федоренко Я. А.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Біотехнологія отримання біомаси базидієвого гриба Schizophyllum commune / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 109


Дереворуйнуючі базидієві гриби здавна використовуються у народній медицині. Вони є джерелом ряду біологічно активних речовин, що мають різноманітні лікувальні властивості, зокрема протипухлинну, імуномоду-люючу, антиоксидантну, противірусну, протизапальну, гепатопротекторну, гіпоглікемічну тощо.

Базидіоміцет Schizophyllum commune Fr. – розповсюджений умовно їстівний гриб, продуцент білків, деяких низькомолекулярних сполук та екзополісахаридів, зокрема β-D-глюкану шизофілану, на основі якого за кордоном вже налагоджений випуск протипухлинних та імуномодулюючих лікарських засобів. З огляду на це актуальним є створення вітчизняних біотехнологій для одержання з Scommune лікувально-профілактичних препаратів. Крім того, з використанням Scommune як продуцента можна отримати біологічно активні інгредієнти для косметичних засобів та продукти промислового призначення, наприклад, гідролітичні ферменти. При цьому, для культивування Scommune переважно застосовують глибинний спосіб, який є технологічнішим та контрольованішим.

Метою роботи було підбір умов культивування штаму Scommune для отримання біомаси даного базидіоміцета на рідких синтетичних живильних середовищах.

Об’єктом досліджень був штам 1761 S. commune з Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України.

Глибинне культивування здійснювали в колбах Ерленмеєра на 750 мл, протягом 5 діб, в умовах постійного перемішування з допомогою орбітальної качалки (200 об/хв), при температурі +28°С. Як середовища для глибинного культивування використовували середовище Чапека [Методы экспериментальной микологии, 1982], середовище Норкранс [Бухало, 1988] та синтетичне середовище (СС) наступного складу (г/дм3): NH4NO3 – 3; KH2PO4 – 1; K2HPO4 – 1; MgSO4×3H2O – 0,6; глюкоза – 30 [Ліновицька В.М., Бухало А.С., 2007].

Визначення рівня накопичення біомаси здійснювали ваговим методом, висушуючи міцелій до постійної маси за температури +105°С.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільший рівень біомаси у штаму S. commune 1761 виявився на синтетичних середовищах СС (6,8 г/дм3) та Норкранс (7,1 г/дм3), а менший на середовищі Чапека (4,4 г/дм3). Такі результати свідчать, що для даного штаму сприятливішим є синтетичні середовища, в яких джерелом нітрогену є нітрат амонію, а не нітрат натрію.