Ризикоорієнтований підхід в реформуванні систем управління охороною праці

---

Одне із завдань державної політики – попередження виробничого травматизму та професійних захворювань. На сьогодні в Україні відсутній механізм економічної мотивації роботодавців та працівників до створення більш безпечних і здорових умов праці, а отже, до запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та аваріям. За офіційними даними Державної служби України з питань праці чисельність потерпілих на виробництві у 2018 р. склала 4126 осіб (з яких 409 осіб зі смертельнім наслідком). За кількістю потерпілих металургійна та хімічна галузі очолюють відповідно шосте (244 особи) та одинадцяте місце (105 осіб) з сімнадцяти. Причому за останні три роки кількість потерпілих практично не змінилась [1].

В Україні щорічно реєструється близько 2,5 тис. осіб, у яких виявлено професійні захворювання. За галузями промисловості профзахворювання розподіляються наступним чином: вугільна промисловість 60-62%; металургія 12-14%; машинобудування 8-9%; сільське господарство 3-4%; інші 10-15%. Саме ці галузі й зумовлюють регіональний розподіл профзахворюваності в Україні (за областями): Донецька 42-44%; Дніпро-петровська 17-18%; Луганська 9-10%; Львівська 8-9%; Волинська 3-4%. Серед професійних захворювань переважають захворювання пилової етіології (38-40%) та вібраційно-шумова патологія (29-31%) [2].

Збитки від травматизму та аварійності становлять 10-15 % валового національного продукту розвинених країн. Для забезпечення прав на справедливі, безпечні та здорові умови праці на рівні національної політики у міжнародних організаціях ЄС визнано застосування ризикоорієнтованого підходу (Директива 89/391/ЄС) у системі управління охороною праці [3].

Імплементацію у національне законодавство України норм Дирекви 89/391/ЄС реалізує Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні та План заходів щодо її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 989-р.). Впро-вадження міжнародних трудових норм у національну юридичну практику та ризикоорієнтованого підходу забезпечить можливість ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці, якими передбачено більше прав і гарантій працівників порівняно з національним законодавством.

Національна система запобігання виробничим ризикам формуватиметься відповідно до послідовної ієрархії визначених Директивою № 89/391/ЄС таких загальних принципів [4]:

− запобігання ризикам;

− оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;

− усунення джерел ризиків;

− адаптація умов праці до працівника;

− адаптація до технічного прогресу;

− заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;

− розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробни-чим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;

− надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;

− належний інструктаж працівників.

Актуальним на сьогодні остається питання щодо галузевих нормативно-правових актів, які забезпечать застосування ризикоорієнто-ваних підходів з регулювання безпеки у галузі виробництва та методик оцінки ризиків тощо. Для організації аналізу, оцінки та управління ризиками на національному рівні також необхідний і відповідний уповноважений орган, що поєднував інспекційний контроль, оцінку рівня безпеки, аналіз ризиків і прийняття рішень.

1. Публічний звіт Голови Державної служби України з питань праці за підсумками 2018 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/prezentacija-derzhpraci1222.pdf
2. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.shram.kiev.ua/lib/541_76_1_1.shtml – Заголовок з екрану.
3. Цибульська О.В. Дослідження шляхів впровадження ризик-орієнтованого підходу в національну систему управління охороною праці на основі досвіду країн ЄС / Цибульська О.В., Побережна В.С., Петера В.Л.// Проблеми охорони праці в Україні. − 2016. − Вип. 32. − С. 43-56. − Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016_32_7
4. Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні та План заходів щодо її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 989-р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-reformuvannya-sistemi-upravlinnya-ohoronoyu-praci-v-ukrayini-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shchodo-yiyi-realizaciyi