Ризикоорієнтований підхід в реформуванні систем управління охороною праці / Химия и современные технологии : Метериалы ІХ Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Химия и современные технологии», 2019. – C. 71-72
Одне із завдань державної політики – попередження виробничого травматизму та професійних захворювань. На сьогодні в Україні відсутній механізм економічної мотивації роботодавців та працівників до створення більш безпечних і здорових умов праці, а отже, до запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та аваріям. За офіційними даними Державної служби України з питань праці чисельність потерпілих на виробництві у 2018 р. склала 4126 осіб (з яких 409 осіб зі смертельнім наслідком). За кількістю потерпілих металургійна та хімічна галузі очолюють відповідно шосте (244 особи) та одинадцяте місце (105 осіб) з сімнадцяти. Причому за останні три роки кількість потерпілих практично не змінилась [1].
В Україні щорічно реєструється близько 2,5 тис. осіб, у яких виявлено професійні захворювання. За галузями промисловості профзахворювання розподіляються наступним чином: вугільна промисловість 60-62%; металургія 12-14%; машинобудування 8-9%; сільське господарство 3-4%; інші 10-15%. Саме ці галузі й зумовлюють регіональний розподіл профзахворюваності в Україні (за областями): Донецька 42-44%; Дніпро-петровська 17-18%; Луганська 9-10%; Львівська 8-9%; Волинська 3-4%. Серед професійних захворювань переважають захворювання пилової етіології (38-40%) та вібраційно-шумова патологія (29-31%) [2].
Збитки від травматизму та аварійності становлять 10-15 % валового національного продукту розвинених країн. Для забезпечення прав на справедливі, безпечні та здорові умови праці на рівні національної політики у міжнародних організаціях ЄС визнано застосування ризикоорієнтованого підходу (Директива 89/391/ЄС) у системі управління охороною праці [3].
Імплементацію у національне законодавство України норм Дирекви 89/391/ЄС реалізує Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні та План заходів щодо її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 989-р.). Впро-вадження міжнародних трудових норм у національну юридичну практику та ризикоорієнтованого підходу забезпечить можливість ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці, якими передбачено більше прав і гарантій працівників порівняно з національним законодавством.
Національна система запобігання виробничим ризикам формуватиметься відповідно до послідовної ієрархії визначених Директивою № 89/391/ЄС таких загальних принципів [4]:
− запобігання ризикам;
− оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
− усунення джерел ризиків;
− адаптація умов праці до працівника;
− адаптація до технічного прогресу;
− заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
− розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробни-чим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
− надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
− належний інструктаж працівників.
Актуальним на сьогодні остається питання щодо галузевих нормативно-правових актів, які забезпечать застосування ризикоорієнто-ваних підходів з регулювання безпеки у галузі виробництва та методик оцінки ризиків тощо. Для організації аналізу, оцінки та управління ризиками на національному рівні також необхідний і відповідний уповноважений орган, що поєднував інспекційний контроль, оцінку рівня безпеки, аналіз ризиків і прийняття рішень.