Examples



mdbootstrap.com



 
Тезисы
апрель 2019

Вплив модифікуючих агентів на процес одержання кислотного декстрину


Миргородська В. Д. <img src=" width="22px">Миргородська В. Д. , Авдієнко Т. М.Авдієнко Т. М., Ніколенко М. В.Ніколенко М. В.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

У сучасній харчовій промисловості використовуються різноманітні харчові добавки, які регулюють консистенцію харчових систем. Зокрема, це група гелеутворювачів, стабілізаторів та згущувачів, до яких відносяться продукти деструкції та різних модифікацій нативних крохмалів. Одним з представників є декстрин (Е-1400).

Матеріалом для дослідження є кукурудзяний крохмаль (КК). В якості модифікуючих реагентів використовували неорганічні кислоти з різними концентраціями: фосфорну та хлорводневу. В основі даного дослідження покладено метод кислотного одержання декстрину та визначення розчинності. Для ідентифікації зразків декстрину використали метод інфрачервоної спектроскопії.

Для вибору модифікуючого агента при одержанні кислотного декстрину змінювали час замочування КК та концентрації кислот.

В результаті дослідження були одержані зразки кислотного декстрину жовтувато-білого кольору. Проведені мікроскопічні дослідження даних зразків показали, що крохмальна гранула після модифікації залишилася цілою та непошкодженою.

Встановлено, що в ІЧ-спектрах як нативного КК, так і модифікованих зразків присутні смуги, що відрізняються за інтенсивністю та частотою коливань певних молекулярних зв’язків, є відмінні особливості піків за інтенсивністю та шириною смуг поглинання.

Важливою характерною властивістю крохмалів є їх розчинність у холодній воді. Тому визначивши розчинність одержаних зразків декстрину було встановлено, що найкращу розчинність має кислотний декстрин одержаний з використанням для модифікації фосфорної кислоти. Крім того, важливим є час замочування крохмалю у кислоті. Щоб визначити вплив цього фактору на властивості одержаних зразків, їх витримували у кислотах 6 год та 10 год. Як показав експеримент, зі збільшенням часу замочування розчинність декстрину є кращою.

Різновиди декстринів визначаються не тільки кольором після висушування, а й забарвленням в результаті взаємодії з йодом. А саме, під час гідролізу крохмалю в кислоті спочатку утворюється амілодекстрин, потім еритродекстрин, ахродекстрин і останньою стадією є мальтодекстрин. По мірі утворення декстринів їх розчинність у холодній воді підвищується, а йодна реакція втрачається. Одержанні зразки в реакції з йодом дають синє забарвлення, що відповідає амілодекстрину.

Обґрунтовано використання для кислотної модифікації нативного КК фосфорної кислоти. Визначено її оптимальну концентрацію та час замочування. Встановлено, що кращу розчинність у холодній воді дає декстрин з більш тривалим терміном замочування у кислоті. За результа-тами дослідження одержано амілодекстрин.