Тезисы
апрель 2017

Дослідження стабільності розчину серцевого глікозиду «строфантин G»


Олійник В. О. , Парамонова Т. Г.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

При лікуванні гострої і хронічної серцевої недостатності особлива увага приділялася кардіотонічним засобам. Найбільш часто в терапії серцевої недостатності використовувалися серцеві глікозиди. Серцеві глікозиди – група лікарських засобів рослинного походження, що мають вплив на серцево-судинну систему. Зараз відомо більше 300 серцевих глікозидів, що володіють кардіотонічною дією. Містяться в наперстянці, горицвіті (адоніс весняний), конвалії, строфанту та інших рослинах.

Рослин, що містять серцеві глікозиди, небагато, вони складають близько 0,3% від загального числа видів флори нашої країни. За хімічною будовою серцеві глікозиди – безазотисті складно-ефірні сполуки, які при гідролізі розпадаються на аглікон і цукристий залишок (глікон).

Строфантин G (Strophanthinus G) являє собою суміш серцевих глікозидів, виділених з насіння строфанту привабливого (Strophanthus gratus) та з кори Acokanthera ouabaio, що складається з аглікону строфантідін і цукрового залишку (рамноза). Загальна формула строфантин G:

Строфантин G має високу кардіотонічну активність, виражену позитивну інотропну дію (підвищує силу і швидкість серцевих скорочень), негативний хронотропний (стимулює утворення гетеротропних імпульсів унаслідок зниження порога збудливості), негативний дромотропний (знижує атріовентрикулярну провідність) ефекти, внаслідок чого проявляє неабияку систолічну активність, незначно уповільнює серцевий ритм. Для внутрішньовенного введення строфантин розбавляють ізотонічним розчином. Внутрішньом'язове введення строфантину дуже болісне, що загрожує виникненням некрозу, не створює стабільної концентрації в крові.Після внутрішньовенного введення ефект спостерігається через 2-10 хвилин, досягає максимуму через 30-60-120 хвилин і починає знижуватися через 2-3 год. При прийомі всередину строфантин малоефективний, тому що погано всмоктується і швидко руйнується в шлунково-кишковому тракті.

На ринку препарат представлений у вигляді 0,05% розчину в ампулах по 1 мл та спиртової настоянки (Tinctura Strophanthi) насіння строфанту 1:10.

Внаслідок складної структури розчин Строфантину G є не стійким до впливу деяких факторів. Тому у дипломному проекті планується дослідити стабільність препарату за різних умов та при зміні стабілізуючих допоміжних речовин.