Examples



mdbootstrap.com



 
Тезисы
апрель 2019

Актуальність використання в україні європейських стандартів регулювання ядерної та радіаційної безпеки


Дубовик Д. В., Гармаш С. Н. <img src=" width="22px">Гармаш С. Н. , Рогаль П. П.Рогаль П. П., Оксень В. М.Оксень В. М., Герасименко В. О. <img src=" width="22px">Герасименко В. О.
Химия и современные технологии
Abstract / Full Text

Сьогодні на території України знаходиться 15 діючих енергоблоків на 4 атомних станціях; 2 діючих сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій і Чорнобильської АЕС; пункти тимчасової локалізації та сховища радіоактивних відходів у зоні відчуження; урановидобувні, переробні підприємства та ін.

У 2012 р робоча група Асоціації західноєвропейських органів ядерного регулювання (WENRA) представила звіт по гармонізації реактора (RHWG). У звіті розглядаються деякі основні уроки, які були вилучені після аварії на АЕС «Фукусіма-1». Головним засобом для запобігання аварій на АЕС і пом’якшення наслідків аварій в разі їх виникнення є застосування концепції глибокоешелонованого захисту. Ця концепція є ієрархією різних рівнів і видів устаткування і процедур, призначена для запобігання ескалації очікуваних при експлуатації подій і підтримки ефективності фізичних бар’єрів, передбачених між джерелом випромінювання або радіоактивними матеріалами і працівниками, населенням або навколишнім середовищем.

Рівні глибокоешелонованого захисту встановлені для охоплення різних подій, які необхідно врахувати при проектуванні і експлуатації АЕС. Даний підхід спрямований на забезпечення надійних засобів для виконання кожної з наступних основних функцій безпеки: управління реактивністю; відведення тепловиділень від реактора або басейну витримки; локалізація радіоактивних матеріалів, захист від радіації, а також обмеження аварійних викидів.

В контексті плану аварійної готовності, навколо атомних електро-станцій встановлюються зони, в межах яких передбачаються умови для прийняття екстрених захисних заходів (приміщення в укритті, евакуація, йодна профілактика) в разі аварії. Документи МАГАТЕ GS-R-2 (2002) і GS-G-2.1 (2007) визначають наступні зони: зона запобіжних заходів (ЗЗЗ, з передбачуваним радіусом 3-5 км для реакторів потужністю понад 1000 MВт); зона планування надзвичайних захисних заходів (ЗПНЗЗ, з пропонованим радіусом 5-30 км для реакторів потужністю понад 1000 MВт).

У Стокгольмі 22.10.2014 року затверджено підхід HERCA-WENRA для кращої транскордонної координації захисних заходів на ранній стадії ядерної аварії. Мета підходу HERCA-WENRA полягає  у наступному:

− координація та узгодження дій з реагування між сусідніми країнами на ранній фазі аварії;

− розробка механізмів для кращої транскордонної координації захисних заходів незалежно від причини та сценарію розвитку аварії;

− використання спрощених схем для обрання захисних заходів на початковій стадії малоймовірної важкої аварії в умовах недостатності інформації.

Загальний механізм підходу HERCA-WENRA щодо висвітлення та підвищення ефективності транскордонного співробітництва за координації захисних дій на ранній стадії ядерної аварії не залежить від сценарію аварії. Підхід HERCA-WENRA поділяється на 3 етапи: етап готовності, рання фаза та пізніша фаза. Цей підхід спирається на принципи спільного технічного розуміння, координації і взаємної довіри. Вона не пропонує єдиного транскордонного механізму. Основна стратегія – це мета на узгодження реакції між сусідніми країнами або сусідніми територіями, що підтримується раннім інформаційним обміном з використанням існуючих двосторонніх і міжнародних домовленостей.

12 липня 2018 р. в Києві відбулася прес-конференція «Досвід впровадження в Україні RODOS – Європейської системи підтримки прийняття рішень у разі радіаційних аварій» в рамках проекту ЄС «Розширення системи підтримки прийняття рішень RODOS в Україні для Чорнобильської зони відчуження». RODOS є комп’ютерною системою підтримки прийняття рішень (СППР RODOS) реагування на надзвичайну ситуацію. Вона працює як науковий інструмент для того, щоб показати звідки, скільки, в якому напрямку, коли і яким чином переносяться частки в повітрі або водному середовищі.

Зараз система RODOS успішно впроваджена в більш ніж 20 євро-пейських країнах. Вона тісно пов’язана з автоматичними системами контролю радіаційної обстановки (АСКРО). В Україні RODOS прогнозує радіаційну обстановку навколо чотирьох діючих АЕС і прилеглих до них територій, в Чорнобильській зоні відчуження та ін. Під час реагування на пожежу в зоні відчуження, з метою визначення точок відбору проб повітря була застосована Європейська система підтримки прийняття рішень. Результати фактичних вимірювань збігаються з прогнозними оцінками і підтверджують їх правильність та дозволяють в подальшому аналізувати ситуацію виключно на основі розрахунків СППР RODOS.

Активна участь України в нових ініціативах асоціації WENRA, використання системи СППР RODOS для контролю рівня радіації дозволить наблизитися до європейських стандартів регулювання ядерної та радіаційної безпеки на діючих АЕС та ін. об’єктах Держатомрегулювання.