Аналіз вмісту цетилпіридиній хлориду в субстанції та косметичній продукції електрохімічними методами
Гагаріна В. В., Лабяк О. В.
Хімія та сучасні технології
Гігієна ротової порожнини дуже важлива для здоров’я людини. Для гігієни, дезінфекції ротової порожнини, і, як освіжаючий засіб зазвичай використовують різні косметичні засоби, такі як: зубні пасти, зубні порошки та ополіскувачі.
Ополіскувачі – це прозорі ароматизовані водно-спиртові розчини активно діючих речовин. В якості активних компонентів досить широко використовують цетилпіридиній хлорид. Цетилпіридиній хлорид є четвертинною амонієвою сполукою, відноситься до катіонних поверхнево-активних речовин. Має варіабельну протимікробну активність, не впливає на спори бактерій, ефективний по відношенню до деяких вірусів. За рахунок незначного поверхневого натягу препарат з легкістю проникає в уражені тканини – його антисептична дія проявляється не тільки на поверхні слизових, але і в більш глибоких шарах. Міститься у складі відомих ополіскувачів серії Plax від компанії Colgate, Aquafresh Освіжаючий, Oral-B Pro-Expert та інших.
Контроль вмісту цетилпіридиній хлориду в субстанції та косметичних засобах є важливою аналітичною проблемою, тому робота присвячена розробці альтернативної методики визначення цетилпіридиній хлориду.
В ряду існуючих методів аналізу речовини – спектроскопічних, хроматографічних, електрохімічних та інших, перспективним є використання електрохімічних методів аналізу (пряма потенціометрія з використанням іонселективних електродів та амперометричне титрування). Перевагами методу є: селективність, експресність, простота обладнання, а застосування гетеро полі-кислот (12-молібдофосфатна-гетерополікислота та 12-молібдовольфрамова гете-рополікислота), як реагенту, відрізняє їх достатньою чутливістю (10–5 моль/л). Використання ГПК базується з однієї сторони на окисно-відновних властивостях гетерополіаніонів, а з іншої сторони обумовлене їх здатностю електрохімічно відновлюватись та осаджувати значну кількість неорганічних та органічних катіонів з утворенням стійких малорозчинних іонних асоціатів. Проаналізувавши всі фактори можна зробити висновок, що метод є досить перспективним.