Examples



mdbootstrap.com



 
Тези
апрель 2017

Синтез та властивості четвертинних амонієвих солей на основі N,N – диметилдиаліламонію хлористого


Шеховцева Т. І., Шапка В. Х.
Хімія та сучасні технології
Abstract / Full Text

Вивчення властивостей поліелектролітів дає можливість розширити ряд виробляємих флокулянтів та коагулянтів. Досліди над структурою і властивостями таких полімерів проводяться з метою визначення необхідних умов синтезу для того, щоб використовувати такі полімери не тільки в медицині та при очистці питної води, але й в електрохімії, нафто- і газовидобувній та нафто- і газопереробній промисловості, аграрній галузі, тощо.

N,N- диметилдиаліламоній хлорид відрізняється тим, що добре розчиняється у воді і багатьох органічних розчинниках, тому, змінюючи природу розчинника, можна управляти процесом співполімеризації і отримувати співполімери заданого складу, що володіють комплексом цінних властивостей.

Метою роботи є: синтез та дослідження властивостей продуктів співполімеризації N, N – диметилдиаліламонію хлористого з стиролом (ЧАС 1) та метилметакрилатом (ЧАС 2).

Стирол або метилметакрилат в еквівалентній кількості додавались до N, N – диметилдиаліламонію хлористого в присутності персульфату амонію. Реакцію проводили при постійному перемішуванні на протязі 24- 26 годин, підтримуючи температуру реакційного середовища 60-80ºС. По закінченню синтезу ЧАС осаджували ацетоном, після чого осад висушували від залишків води. Виміряли в’язкість на капілярному віскозиметрі Оствальда, при температурах 10-30ºС з інтервалом 5ºС. Цей метод дозволяє визначити молекулярні маси полімерів та робити висновки про конформацію та поведінку молекул у розчинах. Розраховували питому, відносну и характеристичну в’язкість.

Отримані ЧАС є провідниками електричного струму другого роду. Основними носіями заряду в цих речовинах є аніони галогену і катіони ЧАС. З метою вивчення особливостей іонної провідності синтезованих ЧАС вимірювався опір цих речовин у стандартній комірці з платиновими електродами на мості змінного струму Р–5066. Далі обраховувалась питома, еквівалентна, молярна провідності для різних концентрацій і температур. Температурна залежність питомої іонної провідності отриманих в роботі ЧАС представлена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Температурна залежність питомої іонної провідності: 1 – ЧАС1; 2 – ЧАС2;

Зі збільшенням концентрації питома електропровідність розчинів спочатку зростає, досягаючи деякого максимального значення, потім починає зменшуватись. Ця залежність дуже чітко виражена для сильних електролітів і значно гірше для слабких. Електрохімічні властивості ЧАС співпадають з відомими закономірностями для електролітів. Отримані результати свідчать про те, що синтезовані в роботі ЧАС можна рекомендувати для використання в електрохімічних пристроях.