Examples



mdbootstrap.com



 
Abstracts
апрель 2019

Підбір джерела азотного живлення для культивування штаму Trichoderma longibrachiatum KMB-F-17


Крамаренко О. О., Гуделайтіс А. О., Черевач Н. В., Дрегваль О. А. <img src=" width="22px">Дрегваль О. А.
Chemistry and modern technologies
Abstract / Full Text

Для одержання екологічно безпечної продукції рослинництва та зниження рівня забруднення агроценозів пестицидами назріла необхідність у розробках екологічно безпечних систем захисту рослин з переважним застосуванням біотехнологій і мінімумом засобів хімізації. Серед біологічних засобів захисту рослин від мікозів та бактеріозів провідне місце займають препарати на основі мікроміцетів роду Trichoderma. Відомо, що антагоністична активність грибів цього роду зумовлена здатністю продукувати різноманітні антибіотики (гліотоксин, гліовірідин, вірідин, триходермін, триховірідин, соцукацилін, аламіцин), речовини протибакте-ріальної і протигрибкової дії [1].

Оскільки гриби роду Trichoderma характеризуються високою видо- та штамоспецифічністю відносно засвоєння різних джерел живлення, при розробці технології вирощування необхідно проводити підбір поживних середовищ, які забезпечують максимальний вихід біомаси та високу антагоністичну дію [2].

Мета дослідження – визначити вплив різних джерел азоту на накопичення біомаси гриба T. longibrachiatum КМВ-F-17 та його антагоністичні властивості проти фітопатогенних грибів роду Fusarium.

Різні азотовмісні сполуки (калій азотнокислий, амоній азотнокислий, амоній хлористий, амоній сірчанокислий, автолізат дріжджів, кукурудзяний екстракт, L-глутамінова кислота та L-аргінін солянокислий) вносили у кількості 3 г/л до поживного середовища Чапека, замінюючи натрій азотнокислий. Засів здійснювали суспензією конідій 10 добової культури, вирощеної поверхневим способом, з титром 1·106 у кількості 4% від об’єму середовища. Культивували упродовж 72 годин на мікробіо-логічній качалці (200 об/хв) при 27-28ºС. Вплив джерел азоту на ріст гриба оцінювали за виходом сухої біомаси ваговим методом.

Фунгістатичну активність досліджуваного штаму триходерми по відношенню до тест-культур F. culmorum IMB-F-50716 і F. monileforme КМВ-F-23 визначали методом агарових блоків у модифікації М.В. Соколової і Г.В. Калько [3]. Фільтрати культуральних рідин після вирощування T. longibrachiatum у середовищах з різними сполуками азоту в кількості 5% додавали до агаризованого середовища Чапека, на поверхню якого у центрі чашки поміщали блок із міцелієм тест-культури. Визначали відсоток інгібування росту фітопатогенів порівняно з контролем (середовище без фільтрату) на 6 добу культивування.

В результаті проведенних досліджень встановлено, що гриб T. longibrachiatum КМВ-F-17 здатний засвоювати різні джерела азоту. Органічні джерела азоту забезпечували більший вихід біомаси, ніж неорганічні. Із перевірених азотовмісних сполук найбільше біомаси було отримано на середовищі з дріжджовим автолізатом – 6,5±0,1 г/л, що майже в 3 рази більше, ніж у вихідному середовищі з нітратом натрію (2,3±0,2 г/л). Добре засвоювалися L-глутамінова кислота та аргінін солянокислий (4,5±0,3 та 5,0±0,6 г/л, відповідно). У середовищі з кукурудзяним екстрактом накопичувалося 3,7±0,4 г/л. Серед перевірених неорганічних джерел азоту найбільший вихід біомаси забезпечив амоній сірчанокислий (3,1±0,5 г/л).

Дослідження фунгістатичної дії фільтратів культуральної рідини T. longibrachiatum КМВ-F-17 показало, що додавання у середовище кукурудзяного екстракту сприяло прояву антагоністичних властивостей відносно F. monileforme та F. culmorum (57,9 % та 43,3 % інгібування росту, відповідно). Інші джерела органічного азоту менше впливали на пригнічення росту обох тест-культур. Серед джерел мінерального живлення нітрати у більшій мірі впливали на фунгістатичy активність, ніж інші азотовмісні неорганічні сполуки.

Таким чином, більш ефективними для накопичення біомаси T. longibrachiatum КМВ-F-17 виявились органічні джерела азоту: дріжджовий автолізат, L-глутамінова кислота, аргінін солянокислий та кукурудзяний екстракт. Щодо фунгістатичної дії, то високий відсоток інгібуваня росту грибів роду Fusarium відмічено при використанні кукурудзяного екстракту. Враховуючи, що кукурудзяний екстракт є доступною сировиною (відходи крохмальо-патокового виробництва) доцільно саме це джерело азоту використовувати для вирощування гриба T. longibrachiatum КМВ-F-17.

References
  1. Биорегуляция микробно-растительных систем: Монография / под ред. Г.А. Иутинской, С.П. Пономаренко. – К.: «Ничлава», 2010. – 452 с.
  2. Зиганшин Д.Д. Особенности глубинного и поверхностного культивирования грибов Trichoderma для получения биопрепаратов на основе клеток гриба / Д. Д. Зиганшин, А. С. Сироткин // Вестник технологического университета. – 2017. – Т.20, №10.– С. 155 – 158.
  3. Смирнов О.В. Изучение действия биопрепаратов на основе Bacillus thuringiensis на фитопатогенные грибы / О.В. Смирнов, С.Д. Гришечкина // Вестник защиты растений. – 2010. – №1. – С. 27 –35.