Examples



mdbootstrap.com



 
Abstracts
апрель 2017

Анодний матеріал кулонометричного газогенератора


Мазанка В. М., Матвєєв О. М., Косогін О. В.
Chemistry and modern technologies
Abstract / Full Text

Моніторинг вмісту діоксиду вуглецю в комунальному господарстві та харчовій промисловості потребує періодичної перевірки засобів моніторингу – амперметричних сенсорів, які дозволяють селективно визначати точний вміст газу у порівняно вузькому діапазоні концентрацій. Кулонометричне отримання діоксиду вуглецю можливе шляхом електролізу розчинів оксалатної кислоти можливе отримання діоксиду вуглецю достатньо-високої чистоти (близько 90 %). Матеріал аноду такого кулонометричного генератора повинен задовольняти ряду вимог, а саме: технологічність; низька перенапруга основного процесу та висока – побічного виділення кисню; хімічна та механічна стійкість.

Вибір матеріалу анода проводили на основі аналізу анодних поляризаційних кривих, отриманих в насиченому розчині оксалатної кислоти.

Склографіт знайшов широке використання у процесах окиснення органічних сполук, однак низька електропровідність призводить до загальмованості електродного процесу окиснення оксалат-іону. Попередніми дослідженнями показано можливість застосування як анодного матеріалу діоксиду свинцю на електропровідній основі, однак на таких матеріалах дуже висока перенапруга перебігу усіх процесів, що призведе до значних енерговитрат при роботі генератора за рахунок підвищеної напруги. Збільшення питомої поверхні електрода шляхом пресування анодно синтезованого діоксиду свинцю з порошком титану дозволило дещо зменшити перенапругу окиснення карбонової кислоти, проте частка струму витрачається на окиснення титанової струмопровідної основи, що зменшує вихід за струмом діоксиду вуглецю. Більш технологічними та простими у виготовленні є пресовані структури, виготовлені з порошку титану, на який напресовували каталітично-активні матеріали, отримані термохімічним розкладанням відповідних хлоридів – на титан марки ПТЕМ наносили оксид рутенію (IV) або платину. Обидва матеріали характеризуються високою перенапругою виділення кисню, і на них з високою швидкістю відбувається утворення діоксиду вуглецю. При цьому на електроді з платинованого титану інтенсивне утворення СО2 починається при потенціалах майже на 350 мВ негативніше, ніж для діоксиднорутенієвого електрода.

Отримані результати дозволяють рекомендувати як електродний матеріал пресовану титанову структуру, на яку напресовано каталітичний шар з титану, активованого термохімічно нанесеною платиною.